Кабальні умови праці українських викладачів

Posted: Травень 3, 2011 in Різні думки

В міжнародних рейтингах ВНЗ THES – Times Higher Education враховується індекс оцінки якості викладання (30% внеску у загальну оцінку). Цей індекс є складеним. Зокрема, 15% від його вартості (або 4, 5% внеску у загальну оцінку) становить співвідношення між кількістю викладачів університету і загальною кількістю студентів. Пояснюється це просто: де низьке співвідношення студентів до співробітників, там здобувач знань отримує більше особистої уваги від установи.

http://www.timeshighereducation.co.uk/world-university-rankings/2010-2011/analysis-methodology.html#teaching 

Наведу таблицю значень цього показника для деяких ВНЗ світу:

  • Massachusetts Institute of Technology  (USA)  1704 academic staff    10300 students    6,04  students / staff  3 місце   THES
  • Princeton University  (USA)  1100 academic staff    7500 students    6,82  students / staff  5 місце   THES
  • University of Cambridge  (United Kingdom)  8614 academic staff    18396 students    2,14  students / staff  6 місце   THES (1 місце в Європі)
  • Ecole Polytechnique  (France)  660 academic staff    2700 students    4,09  students / staff  39 місце   THES (6 місце в Європі)
  • Royal Institute of Technology  (Sweden)  2900 academic staff    14500 students    5,00  students / staff  193 місце   THES (80 місце в Європі)

Ці відомості запозичені зі сторінки

http://www.timeshighereducation.co.uk/world-university-rankings/2010-2011/top-200.html#orderByScore

Що ж до провідних українських вишів, то тут ситуація досить заплутана. Статистичні дані в різних джерелах сильно різняться і щодо кількості викладачів, і щодо кількості студентів. Візьмемо найоптимістичніші дані, що представлені на сайті:

http://www.osvita.com.ua/ua/universities/

  • Київський національний університет ім.Тараса Шевченка  2360 academic staff    26000 students    11,02  students / staff
  • Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»  3291 academic staff    35868 students    10,90  students / staff
  • Національний університет «Києво-Могилянська Академія»  579 academic staff    3382 students    5,84  students / staff
  • Донецький національний технічний університет  1258 academic staff    20890 students    16,61  students / staff
  • Донецький національний університет  950 academic staff    20000 students    21,05  students / staff
  • Національний університет «Львівська політехніка»  1839 academic staff    31528 students    17,14  students / staff
  • Харківський національний університет радіоелектроніки  683 academic staff    11177 students    16,36  students / staff

Отже, тільки  Києво-Могилянська Академія за цим показником відповідає європейським показникам. Інші ж ВНЗ помітно відстають. Таким чином, українські викладачі працюють у значно гірших ніж їхні європейські колеги умовах. Що більше студентів припадає на одного викладача, то більше зусиль вимагається від останнього для донесення знань до аудиторії.

Але представлений показник кількості студентів  не показує реальної перенавантаженості викладача. Ні для кого не секрет, що з переходом «на рейки» Болонського процесу в Україні почала впроваджуватись так звана Європейська кредитно-трансферна система (ЄКТС). Вона покликана поліпшити мобільність студентів та викладачів у межах Європейського простору вищої освіти та підвести «національні особливості» параметрів вищої освіти до спільного знаменника. Нагадаємо, що за цією системою навчальний рік складає 60 кредитів ЄКТС. Відповідно бакалавр – 3-4 роки (180-240 кредитів), магістр 1-2 роки (60-120 кредитів). Ці параметри є загальними для країн учасниць Болонського процесу. Різниця лише в тому, хто скільки відводить на ціну кредита. У середньому в Європі це 25-30 академічних годин.

Однак українські чиновники вирішили, що нашим студентам буде замало і визначили, що кредит буде складати 36 годин. За умов, що бакалаврські програми у нас складають 4 роки, навантаження на бакалавраті – 8640 годин, а на магістерці 2160 – 4320 годин.

Отже, кількість студентів по відношенню до викладача потрібно збільшити, ще принаймні на 16%. Наприклад, для Донецького національного університету тоді виходить більше 25 студентів на одного викладача.



Taras Vasiliev на конкурсі BUBA 2011

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s