СХИЛЯННЯ ПЕРЕД ОБІЗНАНІСТЮ В ГАЛУЗІ СИФІЛІСУ

Posted: Березень 22, 2012 in Новини, Різні думки

Напевно Вам доводилося мати справу з ситуацією, коли потужний і впливовий співбесідник маніпулює Вашим почуттями страху або національної гордості для того, щоб примусити Вас щось зробити. Вас намагаються загнати у стан шоку або емоційного піднесення, розлюченості, а потім підводять під “правильний” вибір. Від Вас у цьому випадку вимагається лише одне: поставити підпис, висловити вголос думку, визнати свою безпорадність, тощо.

Уявіть собі, що думає небезпечно хвора людина, щоб позбавитись своїх проблем. Іноді така людина стає довірливою і піддатливою на всякий тиск або маніпуляцію. Таке собі схиляння перед знаннями у галузі чогось. Теж саме відбувається, на мою думку, з цілими суспільними формуваннями.
В суспільство вкидаються окремі міфи для того, щоб посіяти панічні настрої, змусити людей недовіряти іншим людям.

Я гадаю, що суспільства ставали лише тоді сильними, коли знаходили у собі сили для того, щоб переглядати свої стереотипи. Великим стереотипом українського народу є розуміння того, хто є ворогом народу. До цієї категорії українці відносять один одного за етнічної приналежністю, за політичними уподобаннями, за регіональними особливостями, за походженням, за соціальним статусом, тощо. У цьому питанні  використовують твердження:
“єврей!”, “донецькі”, “свій до свого, по своє”, “Бандера прийде, порядок наведе” — більше для західних областей.
“жидовка”, “бандерівці”, “букву “ге” не вимовляє”, “Сталін би вже давно таких розстріляв” — Донбас
Я вже не кажу про різні регіональні поділи!
Багато хто, виходячи саме з таких примітивних гасел, шукає різні підходи до вирішення проблем. Ми можемо, наприклад, заявити: “Україна понад усе!” Загнати в могилу мільйони відданих справі людей, але успіху не досягти. Також можна шукати шкідників народного господарства, але від того не буде ніякої користі. Можна усіх примусити говорити букву “ге” правильно, але самому не говорити на українській мові.

Деякі твердження здаються очевидними. Ми їх не піддаємо сумніву, бо так для нас природно думати. Але, як не дивно, виявляється, що відмова від певних очевидних національних надбань (як ото вимова букви “ге”) дозволяє суспільству вийти на інший рівень розвитку.

Наведу приклад — держава Ізраїль. До 1970-их років полоненим ізраїльської армії за інструкцією не можна було видавати будь-яку інформацію на допитах окрім імені, звання і номера. Здавалося б після скасування цієї інструкції держава Ізраїль, яка має надто багато ворогів, зазнає поразки, але на Близькому Сході бачимо потужну процвітаючу державу. В Ізраїлі відбулося переосмислення поняття державний зрадник, що сприяло підвищенню мобільності ізраїльської армії і спецслужб.

Другий приклад — боротьба з работоргівлею у Великобританії наприкінці 18-го початку 19-го століть. Це вже зараз ми засуджуємо работоргівлю, кріпацтво, але тоді було не все так легко і очевидно. Тоді работоргівля була одним з головних джерел доходів Британії. Той же, хто посягав на знищення цієї галузі економіки, вважався ледь не зрадником народу. Попри те, знайшовся сміливець Уільям Уілберфорс (1759 — 1833), який кинув виклик цьому світогляду і виборов новий суспільний устрій своєї держави.

Ви чули про ворогів українського народу? Не робіть поспішних висновків! Не ставайте поклонниками знавців сифілісу!

Подумайте яким чином Ви зможете допомогти відновити права людини:

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out / Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out / Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out / Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out / Змінити )

З’єднання з %s