Archive for the ‘Різні думки’ Category

SUMMERTIME

Posted: Вересень 1, 2012 in Різні думки

Сьогодні закінчилося літо. Хтось з Вас, друзі, подорожував? Я думаю Ви бачили далекі (і не дуже) краї, моря, озера, ліси, тощо. Я теж подорожував 🙂 Я теж був у лісі та, в принципі, міг бачити озеро. Тож, пішли у ліс?! 🙂
Напевно для усіх нас літо почалося з ЄВРО-2012. Пам’ятаєте буревій у Донецьку під час матчу Україна-Франція? Так от, мій будинок розташований поблизу Донбас-арени. І оцей буревій не тільки загнав команди на годину у роздягальню, але й зніс витяжну трубу у моєму будинку :))) Інші події чемпіонату Європи зараз мені важко пригадати. Думаю, не варто пригадувати!

У липні у мене почалася відпустка. У Донецьку залишатися було не цікаво. (Отут ловіть момент, друзі). ТОМУ я вирішив поїхати у село поблизу Києва, ЩОБ власноруч побудувати з рідними будинок. Спочатку ми руйнували старий, а потім наново ставили стіни, стріху, вікна, тощо. Дивіться на фото:
ImageImage
Image
Image
Image
Image

Весело було! :)) Колись на лекції я у якості прикладу застосування математики у практиці говорив про побудову даху… Повірте. Математика і побудова даху нерозривно пов’язані! :)))

24-го серпня, святкував день незалежності у Києві. До речі, увесь липень і серпень дізнавався про новини з радіо, бо інтернет майже не працював:

Image
Image

28-го повернувся до Донецька. Тут робота і скажені захисники російської мови. Публіка-моралє, русо-турісто. Хоча ні. Виявляється у нас ще живуть захисники білоруської. Ой, молодці. Я ж буду добиватися, щоб усі знали іврит!!!

Напевно Вам доводилося мати справу з ситуацією, коли потужний і впливовий співбесідник маніпулює Вашим почуттями страху або національної гордості для того, щоб примусити Вас щось зробити. Вас намагаються загнати у стан шоку або емоційного піднесення, розлюченості, а потім підводять під “правильний” вибір. Від Вас у цьому випадку вимагається лише одне: поставити підпис, висловити вголос думку, визнати свою безпорадність, тощо.

Уявіть собі, що думає небезпечно хвора людина, щоб позбавитись своїх проблем. Іноді така людина стає довірливою і піддатливою на всякий тиск або маніпуляцію. Таке собі схиляння перед знаннями у галузі чогось. Теж саме відбувається, на мою думку, з цілими суспільними формуваннями.
В суспільство вкидаються окремі міфи для того, щоб посіяти панічні настрої, змусити людей недовіряти іншим людям.

Я гадаю, що суспільства ставали лише тоді сильними, коли знаходили у собі сили для того, щоб переглядати свої стереотипи. Великим стереотипом українського народу є розуміння того, хто є ворогом народу. До цієї категорії українці відносять один одного за етнічної приналежністю, за політичними уподобаннями, за регіональними особливостями, за походженням, за соціальним статусом, тощо. У цьому питанні  використовують твердження:
“єврей!”, “донецькі”, “свій до свого, по своє”, “Бандера прийде, порядок наведе” — більше для західних областей.
“жидовка”, “бандерівці”, “букву “ге” не вимовляє”, “Сталін би вже давно таких розстріляв” — Донбас
Я вже не кажу про різні регіональні поділи!
Багато хто, виходячи саме з таких примітивних гасел, шукає різні підходи до вирішення проблем. Ми можемо, наприклад, заявити: “Україна понад усе!” Загнати в могилу мільйони відданих справі людей, але успіху не досягти. Також можна шукати шкідників народного господарства, але від того не буде ніякої користі. Можна усіх примусити говорити букву “ге” правильно, але самому не говорити на українській мові.

Деякі твердження здаються очевидними. Ми їх не піддаємо сумніву, бо так для нас природно думати. Але, як не дивно, виявляється, що відмова від певних очевидних національних надбань (як ото вимова букви “ге”) дозволяє суспільству вийти на інший рівень розвитку.

Наведу приклад — держава Ізраїль. До 1970-их років полоненим ізраїльської армії за інструкцією не можна було видавати будь-яку інформацію на допитах окрім імені, звання і номера. Здавалося б після скасування цієї інструкції держава Ізраїль, яка має надто багато ворогів, зазнає поразки, але на Близькому Сході бачимо потужну процвітаючу державу. В Ізраїлі відбулося переосмислення поняття державний зрадник, що сприяло підвищенню мобільності ізраїльської армії і спецслужб.

Другий приклад — боротьба з работоргівлею у Великобританії наприкінці 18-го початку 19-го століть. Це вже зараз ми засуджуємо работоргівлю, кріпацтво, але тоді було не все так легко і очевидно. Тоді работоргівля була одним з головних джерел доходів Британії. Той же, хто посягав на знищення цієї галузі економіки, вважався ледь не зрадником народу. Попри те, знайшовся сміливець Уільям Уілберфорс (1759 — 1833), який кинув виклик цьому світогляду і виборов новий суспільний устрій своєї держави.

Ви чули про ворогів українського народу? Не робіть поспішних висновків! Не ставайте поклонниками знавців сифілісу!

Подумайте яким чином Ви зможете допомогти відновити права людини:

ВЕСЕЛОГО РІЗДВА!

Posted: Грудень 25, 2011 in Різні думки

Усім великий привіт! Настав ранок 25 грудня, Спаситель народився. Вітаю усіх з цією знаменною подією.  Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля! Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім’я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічності, Князь миру.

На землю прийшов Той, Хто забрав владу у диявола. Ісус прийшов перемогти гріх, хвороби, смерть, заздрість, сварки — всі справи сатани. То чому ж не радіти в цей день! Облишимо свої турботи, тривоги і подивимося на нашого Спасителя. Відкриємо Біблію і почитаємо про Нього. Будемо очікувати див! Будемо відкриті до любови, до давання, до щирості.

Ісус Христос учора, сьогодні і навіки Той Самий. І сьогодні Він має силу прощати, лікувати, подбати про вбогого, бо Він прийшов на землю дати життя з подостатком! Якщо ти ніколи не думав про Різдво таким чином, то Христос може народитися і у твоєму серці сьогодні! Для Бога немає нічого неможливого!

Якось міністр освіти Дмитро Табачник заявив, що за основу проекту закону “Про вищу освіту” взяли польський сучасний закон:

http://novy.tv/reporter/ukraine/2011/05/25/19/45.html

Подивимося на польське законодавство відносно стипендій, наприклад. За основу візьмемо “Prawo o szkolnictwie wyŜszym” (зі змінами o zmianie ustawy – Prawo o szkolnictwie wyższym, ustawy o stopniach naukowych i tytule naukowym oraz o stopniach i tytule w zakresie sztuki oraz o zmianie niektórych innych ustaw) — аналог нашого закону “Про вищу освіту”. Навіть побіжний погляд на закон Польщі привертає увагу на великий об’єм статей, що стосуються стипендіального забезпечення (статті 103, 173 — 191, 199 — 201). Ви можете побачити, що у Польщі є соціальні, спеціальні (для інвалідів), ректорські, академічні (наукові) та міністерські стипендії, а також матеріальні допомоги (ст. 173). Впадає в очі і те, що в польському законі чітко закріплені  джерела стипендіального забезпечення: соціальні, спеціальні (для інвалідів), ректорські стипендії виплачуються з фонду ВНЗ; академічні, міністерські стипендії виплачуються з загальнодержавного бюджету (ст. 103). Закріплено в законі відповідальність за формальні процедури та інші питання (наприклад, дивись ст. 187). При цьому необхідні документи, порядок призначення, виплати і розмір перших трьох стипендій ст. 173 визначається ректором ВНЗ за згодою місцевого студентського самоврядування (ст. 186). Порядок призначення і розмір міністерських стипендій визначає Міністр освіти Польщі (ст. 187). Академічні стипендії (173b) в Польщі призначаються студентам за успішне навчання. Порядок їхнього призначення укладається міністром при згоді з Генеральною радою з науки та вищої освіти — виборним органом, до якого  входять і представники студентського самоврядування. В Польщі передбачені також стипендіальні апеляційні комітети (ст. 175, 176, 177), в які теж входять представники студентського самоврядування.

Що ж закладається у проекті закону “Про вищу освіту” МОНМС України? Стипендіям приділяється увага лише у ст. 56. Зокрема, студенти мають право на участь в обговоренні та вирішенні питань   призначення стипендій. Також там вказується, що: Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання за рахунок коштів загального фонду державного або місцевих бюджетів, мають право на отримання соціальних та/або академічних стипендій з урахуванням матеріального стану та особливих досягнень у навчанні. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, можуть отримувати інші стипендії, призначені юридичними, фізичними особами. Розмір мінімальної академічної, соціальної стипендії не може бути менше розміру прожиткового мінімуму з розрахунку на одну особу на місяць. Розміри академічних та соціальних стипендій, порядок їх призначення і виплати встановлюється Кабінетом Міністрів України.   Тобто у проекті закону від МОНМС є лише два види стипендій. Також вказано, що лише Кабмін визначає порядок їхнього призначення. Kłamstwo ma krótkie nogi.

PS: Читай також про віртуальні стипендії.





Taras Vasiliev на конкурсі BUBA 2011

МОНМС заповзято проштовхує останню версію проекту закону “Про вищу освіту”. Міністерство наполягає на тому, що після прийняття цього закону стипендії будуть на рівні прожитковго мінімуму:

http://ua.life.comments.ua/2011/06/24/154087/tabachnik-hoche-pidtyagnuti.html

Давайте розберемося в цьому питанні. В останньому проекті закону “Про вищу освіту” відносно стипендій зазначається наступне (ст. 56, п. 2):

Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання за рахунок коштів загального фонду державного або місцевих бюджетів, мають право на отримання соціальних та/або академічних стипендій. Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, можуть отримувати інші стипендії, призначені юридичними, фізичними особами. Розмір мінімальної академічної, соціальної стипендії не може бути менше розміру прожиткового мінімуму з розрахунку на одну особу на місяць. Розміри академічних та соціальних стипендій, порядок їх призначення і виплати встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Чи означає цей абзац, що стипендії зростуть до прожитковго мінімуму? Здається питання очевидне, але є ще інший закон “Про бюджет”, який повинен виконуватися на рівні з законом “Про вищу освіту”. Подивимося чи закладено у проект бюджету на наступний рік стипендії на рівні 934 грн.

http://tyzhden.ua/News/21614 

З аналізу проекту бюджету випливає, що Кабмін бажає провести лише просту індексацію. В 2012 році, як і в поточному році стипендії будуть збільшуватися на суму індексації. На кінець 2012 року розмір стипендії з урахуванням індексації складатиме у вищих навчальних закладів IІІ – IV рівнів акредитації – 787 грн., студентів вищих навчальних закладів I-ІІ рівнів акредитації – 594 грн., учнів професійно-технічних навчальних закладів – 297 грн. на місяць:

http://forum.minfin.gov.ua/viewtopic.php?f=87&t=1024 

Підтверджують звичайну індексацію стипендій і представники ГО “Студентський захист” і “Національного студентського союзу”:

http://osvita.ua/vnz/news/23018

Тобто фінансів для підвищення стипендій до рівня прожиткового мінімуму не буде. Що ж зробить уряд, щоб виконати новий закон “Про вищу освіту”, якщо його приймуть у такому варіанті? Відповідь на останнє питання наступна. Є підзаконний акт, який змінює МОНМС — “Порядок призначення і виплати стипендій”. В сьогоднішньому варіанті цього “Порядку” зазначено наступне:

Стипендія у розмірі, що визначається згідно з пунктом 11 цього Порядку, призначається: учням, які за результатами семестрового контролю мають менше ніж 10-12 балів з кожного предмета за дванадцятибальною або середній бал успішності нижчий ніж 5 за п’ятибальною шкалою оцінювання; студентам, які за результатами семестрового контролю мають середній бал успішності 7.00-9.99 за дванадцятибальною або 4.00-4.99 за п’ятибальною шкалою оцінювання. 

Тож у МОНМС є дуже простий вихід. Достатньо підвищити нижню границю успішності. Тоді кількість студентів, які матимуть можливість отримувати стипендію, скоротиться.

Цілком ймовірно, що стипендія буде на рівні прожиткового мінімуму, але отримуватиме її значно менша кількість студентів. Можна припустити і інший варіант. Якщо незадовлених відсутністю стипендії буде багато, то речення про стипендії на рівні прожитковго мінімуму загублять десь у коридорах Мінфіну.

Rayo de luz en la colmena

Posted: Жовтень 7, 2011 in Різні думки

Сучасний світ нагадує велетенський вулик, в якому борсаються люди без особливої мети, без будь-якого сподівання. Живуть і очікують кращої долі. В цьому світі хтось покладав великі надії на покликання, але, побачивши море несправедливості, облишив свої потуги і тепер пливе за течією. У кожного течія своя — де опинився, туди і несе по життю. Течія виправдовує все.

Я подумав про “Вулик” Каміло Хосе Сели: кав’ярня Доньї Роси з мармуровими столиками, які були колись чиїмись надгробками; хлопчик-циганча співає фламенко, щоб отримати копійчину від перехожих; Марко Мартін радіє з нагоди похарчуватися за чужий кошт у забігайлівці — іспанське  суспільство по закінченні громадянської війни. Так і в наш час відбувається щось подібне.

Можливо ви вважаєте, що знаходитеся у безвихідній ситуації? Можливо ви навіть ображаєтеся на мої слова. Сподіваюся, що Бог дасть вам силу переступити через свою течію, через свої виправдовування, і ви побачите все у новому світлі. Сподіваюся, що ви станете rayo de luz en la colmena. 

У світі вже склалася традиція щорічного укладання рейтингів ВНЗ. Найбільше визнання отримали THES і ARWU. Тож представляю переклад статті Філа Баті, присвяченої методології рейтингу THES:  “Методологія рейтингу THES. Надійно, транспарентно, комплексно.” 

В статті Філ Баті пояснює яким чином у поглиблених дискусіях зі світовим науковим співтовариством було створено на сьогодні найбільш точний і адекватний світовий рейтинг. Звичайно, досить грубим є відповідність університетів до числа (напевно мається на увазі номер у рейтингу). Зрозуміло, що вищі навчальні заклади є надзвичайно складними організаціями. У них відбувається багато чудових, здатних змінити життя і зруйнувати парадигми, радикальних речей, які просто не можна виміряні. Дані про деякі з найбільш цінних зусиль ВНЗ просто не існують або не можуть бути адекватно співставлені в глобальному масштабі; багато можливостей зазвичай використовуються на рівні гірше ніж задовільному. Варто зауважити, що останній рейтинг  THES було складено з цими досить значними обмеженнями.

Методологія таблиці була визначена лише після 10 місяців детальних консультацій з провідними фахівцями з глобальної вищої освіти: понад 50 старших посадових осіб на всіх континентах дали відгуки на наші плани (об’єм відгуків перевищів 250 сторінок коментарів). Широке університетське співтовариство також змогло сказати своє слово через більш ніж 300 повідомлень на нашому сайті.

Таким чином, незважаючи на властиві обмеження, ці таблиці представляють найбільш повні і складні вправи, зроблені з метою забезпечення прозорих, строгих і по-справжньому значущих порівнянь глобальної продуктивності для використання університетами, стратегічними лідерами, політиками і майбутніми студентами. Протягом останніх 10 місяців нашою метою було створення справді корисного для глобального співтовариства вищої освіти та для інших кіл інструменту, а не лише опублікувати щорічний заголовок, який привертає увагу.

Тож який результат можливо найбільшої  коли-небудь зробленої для отримання рейтингу університетів світу консультації-вправи? У таблицях використовуються 13 окремих показників (у порівнянні з усього лише шістьма при нашій старій системі), призначених для охоплення широкого спектру діяльностей, від навчання і наукових досліджень до перетворення знань. Ці показники об’єднані у п’ять категорій:

  1. Навчання – навчальне середовище (30 відсотків рейтинг-балів)
  2. Дослідження – обсяг, впровадження і репутація (30 відсотків)
  3. Цитування – впливовість досліджень (32,5 відсотка)
  4. Промислове впровадження – інновації (2,5 відсотка)
  5. Міжнародний обмін – співробітники і студенти (5 відсотків)

Вага п’яти категорій, і 13 показників у них, значно відрізняється. Висока вага надавалась тим показникам, до яких безпомилково виявлявся  при консультації  ентузіазм і де ми мали впевненість в наявних даних. Низька вага використовувалась там, де довіра до даних або показник корисності були менш вираженими.

Майбутнє

Це перший рік досить амбіційної нової системи рейтингу. У всіх таких системах потрібно приймати певні компромісні рішення, показники мають бути корисними для застосовування, тому до збору даних виникатимуть питання. Проте, ми впевнені, що, створюючи нашу методологію у відкритих і докладних консультаціях протягом останніх 10 місяців, ми виробили надійний і заснований на фактичних даних рейтинг, який малює реальну картину всесвітнього масштабу. Але таблиці — тільки початок глобальної розмови. Будь ласка, приєднуйтесь до обговорення.

Рейтинг: методологія

Для розрахунку загальної рейтингової оцінки були створені “Z-оцінки” для всіх наборів даних. Це уніфікує різні типи даних по загальній шкалі і дозволяє справедливо порівнянювати різні типами даних, що має важливе значення при об’єднанні різноманітної інформації в одному рейтингу. Кожна точка даних дає оцінку засновану на її відстані від середнього значення всього наборі даних, де мірило — стандартне відхилення набору даних. Z-оцінка перетворюється тоді на “кумулятивну оцінку ймовірності”, яка дає остаточні підсумки.

Симон Пратт, менеджер проекту для інституціональних досліджень Thomson Reuters, який аналізував дані THES, говорить: “кумулятивна оцінка ймовірності для будь-якої дійсної величини є ймовірністю того, що будь-яка нормально розподілена випадкова величина впаде нижче точки даних. ” Наприклад, якщо університет X має бал 98, то випадкові установи з того ж розподілу даних будуть нижче цього університету у 98 відсотках випадків.

Винятки 

 З таблиці рейтингу були виключені університети, якщо вони не вчать студентів, якщо  кількість результатів їх досліджень складає менше 50 статей на рік або якщо вони вчать тільки одній вузькій темі.

Встановлення даних

Кожна установа, яка розміщена у цих рейтингах провела вправи і перевірила свої інституційні дані. Де установи не надають дані в певній галузі (що відбулося тільки в деяких дуже низько зважених областях), у відповідній колонці була залишена порожня клітинка.

Дуже важливим принципом нової версії рейтингу в першому році нової системи є те, що всі університети, які ми перераховуємо активно співпрацювали з системою і підписали свої дані. Рейтинги визнані корисним і строгим інструментом для глобального співтовариства вищої освіти, і ми раді, що переважна більшість університетів по всьому світу сприйняли цю вправу і брали активну участь. На жаль, після неодноразових електронних і телефонних запрошень до участі в Global Institutional Profiles Project і в рейтингу університетів світу, деякі установи так і не відповіли Thomson Reuters, і тому не можуть бути включені в THES . Деякі з них також відмовилися від участі.

Репутаціне обстеження

Всесвітнє опитування академічної репутації було проведено навесні 2010 року. Деякі з 13388 відповідей були зібрані у всіх географічних регіонах та в усіх галузях знань. Результати складають в цілому 34,5 відсотка від загального рейтингу (15 відсотків для навчання і 19,5 відсотка для дослідження).

Схема зважування для ранжування

Промислове впровадження — інновації

Ця категорія призначена для врахування перетворення знань, які виникають в установі. Вона визначається тільки одним показником: простий показник доходів досліджень установи від промисловості, що масштабується на число наукових співробітників.

Ми плануємо доповнити цю категорію додатковими показниками в найближчі роки, але на даний момент ми вважаємо, що це найкращий параметр для оцінки перетворення знань. Він показує в якій мірі користувачі готові платити за дослідження, а  університети у свою чергу спроможні залучати фінансування в комерційному ринку, що є значним показником якості.

Проте, оскільки дані, представлені установами за цим показником були неоднорідними, ми дали категорії в таблиці  за 2010-11 роки відносно низьку вагу: лише 2,5 відсотка від загального рейтингу балів.

Викладання – навчальне середовище

Ця широка категорія використовує п’ять окремих показників призначених для забезпечення чіткого уявлення про викладання і навчання кожної установи, як з точки зору студентів та академічної точки зору.

Провідний показник для цієї категорії використовує результати репутаційного обстеження навчального процесу.

Thomson Reuters навесні 2010 року здійснив своє обстеження академічної репутації — опитування досвідчених науковців у всьому світі. Було розглянуто сприйняття престижності установ у провадженні наукових досліджень і навчання. Було зібрано 13388 відповідей, що статистично представляли географічно і предметно всю глобальну вищу освіту. Результати обстеження складають 50 відсотків від рахунку в широкій категорії середовища навчання, і 15 відсотків від загального балу рейтингу.
Ця широка категорія також вимірює число студентів прийнятих установою по відношенню до числа наукових співробітників.

Фактично параметр відношення кількості персоналу до кількості студентів використовувався як показник якості викладання – припускаючи, що де є низьке співвідношення студентів до співробітників, там студент отримає більше особистої уваги, якої він вимагає від викладачів установи. Це співвідношення є досить сирим показником, і наші консультації вказують на деякі побоювання з приводу його використання. Тому він отримав відносно низьку вагу: коштує 15 відсотків від категорії викладання і лише 4,5 відсотка від балів загального рейтингу.
Це контрастує з 20 відсотками вагової міри в попередніх рейтингах.

В категорії навчання також розглядається співвідношення кількості присуджених ступенів докторів філософії (кандидатів) до кількості присуджених ступенів бакалавра, виставлені кожним закладом. Ми вважаємо, що установи з високою щільністю аспірантів більш наукоємні і, що наявність активної спільноти аспірантів є маркером дослідницько направленої освіти, що важливо як для студентів, так і для аспірантів.
Співвідношення кандидат-бакалавр отримало вагу 7,5 відсотка у своїй категорії і вартує 2,25 відсотка від балів загального рейтингу.

Категорія навчання також використовує дані про число докторів філософії присуджених установою по відношенню до розміру закладу, який вимірюється числом викладачів. Поруч зі ставленням установи до виховання нового покоління вчених, висока частка аспірантів, що задіяні в  навчанні на найвищому рівні приваблює  випускників і добре впливає на їх розвиток. Студенти старших курсів, як правило, надають велике значення роботі в багатому середовищі, яке включає в себе аспірантів. Маючи вагу в 20 відсотків від категорії навчального середовища, цей показник становить 6 відсотків від загальної оцінки.

Останній показник у цій категорії — проста міра інституційних доходів, що нормується на чисельність  академічного персоналу.

Ця цифра (з поправкою на паритет купівельної спроможності) вираховується так. що всі країни можуть конкурувати на рівних. Вона вказує на загальний стан організації і дає в широкому сенсі загальної інфраструктури та об’єктів доступних для студентів та викладачів.

Цей параметр коштує 7,5 відсотка від категорії і 2,25 відсотка в цілому.

Цитування – впливовість досліджень

 Вплив досліджень університету (кількість опублікованих робіт по відношенню до кількості цитувань вченими) – є найбільшим з широких категорій рейтингу, коштує трохи менше третини загального балу.

Така висока вага відображає відносно високий рівень довіри глобальної академічної спільноти до цього показника якості досліджень.

Використання цитування, щоб вказати на якість, є спірним. На їх поширенні більш ніж 1,5 млрд. фунтів стерлінгів в рік було виділено на фінансування досліджень Великобританії в рамках майбутнього передового досвіду досліджень, наприклад, був різко скорочений після тривалих консультацій.

Тим не менш, є переконливі докази сильної кореляції між числом цитувань і науковим рівнем.

Дані взяті з 12000 наукових журналів, що індексуються науковою базою даних веб-сайту Thomson Reuters. Цифри, зібрані для кожного університету, з даними агрегованими за п’ятирічний період з 2004 по 2008 (було недостатньо часу для накопичення таких даних для статей, опублікованих у 2009 і 2010).

На відміну від підходу, який застосовувався за старої системи укладання рейтингів, всі сучасні показники впливу нормовані таким чином, щоб була можливість відобразити змінюваність цитованості в різних предметних областях. Це означає, що установи, в яких провадяться дослідження у галузі з традиційно дуже високим  рівнем цитування, більше не отримують несправедливу перевагу.

Дослідження — обсяги, надходження і репутація

Як і у категорії викладання, найбільш значний внесок в категорію досліджень вносить показник, оснований на результатах нашого репутаційного опитування.

Консультації з нашими консультантами-експертами виявили, що довіра до цього показника була вищою за відповідний показник у навчанні при проведенні репутаційного дослідження, оскільки науковці, ймовірно, більш обізнані про репутацію наукових підрозділів у своїй галузі. З цієї причини, репутаційному показнику досліджень присвоюється висока вага: вона коштує 65 відсотків у категорії досліджень і 19,5 відсотка від загальної оцінки.

17,5 відсотка цієї категорії – 5,25 відсотка від загального рейтингу – визначається доходами  університету від досліджень, нормується показник на чисельність персоналу та за паритетом купівельної спроможності. Остання міра є досить спірною, тому що вона може залежати від національної політики та економічних умов, але дослідження доходів має вирішальне значення для розвитку дослідження у світовому вимірі тому, що більша частина цього береться до уваги в конкурсах і судах при проведенні експертної оцінки. Наші фахівці вважають цей критерій об’єктивним.

Категорія середовища досліджень також включає в себе просту міру обсягу досліджень, яка масштабується щодо чисельності персоналу. Ми розраховуємо кількість статей, опублікованих в академічних журналах, що індексуються Thomson Reuters на одного співробітника, що дає уявлення про здатність установи продукування статей, опублікованих в якосних рецензованих журналах. Цей показник має вагу 15 відсотків від категорії і 4,5 відсотка в цілому.

2,5 відсотка від категорії – лише 0,75 відсотка загальної оцінки – це міра суспільного доходу від досліджень у відношенні до загального доходу досліджень інституту. Цей показник має низьку вагу з урахуванням стурбованості з приводу можливості порівнянь даних між різними країнами.

Міжнародна співпраця — працівники і студенти

Наша остання категорія вказує на різноманіття у кемпусі – ознака того наскільки установа глобалізована.

Здатність університету до залучення найкращих співробітників з різних країн світу має ключове значення для глобального успіху. Таким чином, у цій категорії ми даємо 60 відсотків ваги пропорції між міжнародним і домашнім персоналом, що складає 3 відсотки від загальної оцінки.

Ринок праці для академічних і адміністративних посад є міжнародним за своїм масштабом, і цей показник оцінює глобальну конкурентоспроможність. Однак, враховуючи відносно сиру якість показника, і те, що географічні міркування можуть впливати на продуктивність, його вага була скорочена з 5 відсотків, що використовувалася в нашій старій системі рейтингів.

Інший показник у цій категорії, заснований на пропорції міжнародних до внутрішніх студентів. Знову ж таки, це ознака глобальної конкурентоспроможності установи і його прихильність до глобалізації. Наші консультації показали занепокоєння з приводу нездатності адекватно оцінити якість студентів, а також виявили проблеми, пов’язані з географією і платою за навчання. Тому цей показник отримує 40 відсотків ваги і коштує 2 відсотки від остаточної оцінки.

Цитування впливу: це все відносно 

Цитування широко відоме як сильний показник значимості і актуальності (вплив в категорії дослідження).

Однак, показники цитованості повинні бути використані з обережністю, оскільки цитованість може варіюватися між галузями і часовими періодами.

Наприклад, документи в галузі наук про життя, як правило, цитуються частіше, ніж ті, що опубліковані у галузі соціальних наук.

При складанні рейтингу в цьому році використовували нормовані  показники цитування, де число посилань на кожну статтю порівнюється із середнім числом цитувань всіх робот, опублікованих в цій же області за рік. Так статті з відносним показником цитування 2,0 вдвічі частіше цитуються за середню роботу у вказаній галузі.

Дані були взяті з ресурсів Thomson Reuters, найбільшої і найбільш повної бази даних, в якій  доступні показники цитованості досліджень.

Його авторитет та міждисциплінарний зміст охоплює понад 11600 найбільш популярних журналів по всьому світу. Хороша оцінка здійснюється на високому рівні у 251 предметних областях за кожен рік в період з 2004 по 2008 рік.

Для установ, які виробляють кілька робіт, відносний вплив цитувань може бути істотним, бо це можуть бути дуже зазначні роботи, і тому він не точно відображає їх типові параметри. Однак, установи, в яких кількість публікацій менше 50 статей на рік, були виключені з рейтингу.

Є випадки, де новаторська академічна стаття була настільки впливовою, що доводилось розраховувати індекс цитування на новому рівні – тисячі цитат. Установа, яка вносить свій внесок в одну з цих робіт буде отримувати суттєві і помітні підвищення у показнику впливовості досліджень. Це відображає внесок таких установ у глобально значущих дослідницьких проектах.

В проекті Закону “Про вищу освіту” від народних депутатів (проект Мірошниченко Ю.Р.) Проект закону “Про вищу освіту” в прикінцевих положеннях в абзацах 5-6 зазначається:

5. Установити, що з моменту набрання чинності цим Законом, особа, яка здобула вищу освіту освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра має право на зайняття також посад, передбачених для освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста.
6. Установити, що особи, які здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста до 2002 року, мають права, передбачені цим Законом для освітнього рівня магістра.

Але досі було так, що спеціаліст — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов’язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності, а магістр — освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов’язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності. (Діючий Закон України “Про вищу освіту”, ст. 8, п. 3-4 ). Тобто різниця між спеціалістом і магістром була лише в двох словах, що на практиці означало фактичну рівність дипломів магістра і спеціаліста при влаштуванні на роботу. Це і відображено у Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників (затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 16 лютого 1998 р. N 24 ).  Дуже рідкісні  обмеження для спеціалістів стосувалися лише творчих посад (наприклад, художників-дизайнерів). І то ці обмеження полягали не у можливості займати ту чи іншу посаду, а у критеріях, яким повинен відповідати фахівець. Як правило, спеціаліст повинен був або мати дворічний стаж роботи на посаді нижчого рівня, або — стаж, що на рік більше за стаж працівника з кваліфікацією магістра.  Отже, можна зробити висновок, що у разі прийняття подібного Закону  кваліфікація спеціаліста, здобута після 2002 року, буде прирівняна до кваліфікації бакалавра, яка досі передбачала значні обмеження при працевлаштуванні.

Таким чином, виникає слушне запитання. Чи не призведуть такі зміни до економічних втрат для працюючих спеціалістів? Наприклад, цілком може виникнути ситуація, коли випускники-спеціалісти 2002-2011 років вимушені будуть довчатися на магістра.  А це немалі гроші! В Запорізькій державній інженерній академії навчання на магістра за інженерними спеціальностями в середньому коштує близько 8000 гривень!

http://pk.zgia.zp.ua/info/day_prices_2011.html 

Враховуючи й те, що лише держзамовлення на спеціалістів у 2010 році становило приблизно 64тис. осіб, ціна питання принаймні для 640 тис. громадян України становитиме загалом понад 5 мільярдів гривень!

PS: Якщо ж автори ПЗ “Про вищу освіту” бажають розширити права бакалавра до прав спеціаліста, то потрібно разом з прийняттям Закону внести зміни в той же таки довідник для того, щоб чітко розмежувати права бакалавра і магістра. Бо інакше вийде так, що бакалаври і магістри будуть майже рівними при працевлаштуванні, чого не існує в світовій практиці.

В міжнародних рейтингах ВНЗ THES – Times Higher Education враховується індекс оцінки якості викладання (30% внеску у загальну оцінку). Цей індекс є складеним. Зокрема, 15% від його вартості (або 4, 5% внеску у загальну оцінку) становить співвідношення між кількістю викладачів університету і загальною кількістю студентів. Пояснюється це просто: де низьке співвідношення студентів до співробітників, там здобувач знань отримує більше особистої уваги від установи.

http://www.timeshighereducation.co.uk/world-university-rankings/2010-2011/analysis-methodology.html#teaching 

Наведу таблицю значень цього показника для деяких ВНЗ світу:

  • Massachusetts Institute of Technology  (USA)  1704 academic staff    10300 students    6,04  students / staff  3 місце   THES
  • Princeton University  (USA)  1100 academic staff    7500 students    6,82  students / staff  5 місце   THES
  • University of Cambridge  (United Kingdom)  8614 academic staff    18396 students    2,14  students / staff  6 місце   THES (1 місце в Європі)
  • Ecole Polytechnique  (France)  660 academic staff    2700 students    4,09  students / staff  39 місце   THES (6 місце в Європі)
  • Royal Institute of Technology  (Sweden)  2900 academic staff    14500 students    5,00  students / staff  193 місце   THES (80 місце в Європі)

Ці відомості запозичені зі сторінки

http://www.timeshighereducation.co.uk/world-university-rankings/2010-2011/top-200.html#orderByScore

Що ж до провідних українських вишів, то тут ситуація досить заплутана. Статистичні дані в різних джерелах сильно різняться і щодо кількості викладачів, і щодо кількості студентів. Візьмемо найоптимістичніші дані, що представлені на сайті:

http://www.osvita.com.ua/ua/universities/

  • Київський національний університет ім.Тараса Шевченка  2360 academic staff    26000 students    11,02  students / staff
  • Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»  3291 academic staff    35868 students    10,90  students / staff
  • Національний університет «Києво-Могилянська Академія»  579 academic staff    3382 students    5,84  students / staff
  • Донецький національний технічний університет  1258 academic staff    20890 students    16,61  students / staff
  • Донецький національний університет  950 academic staff    20000 students    21,05  students / staff
  • Національний університет «Львівська політехніка»  1839 academic staff    31528 students    17,14  students / staff
  • Харківський національний університет радіоелектроніки  683 academic staff    11177 students    16,36  students / staff

Отже, тільки  Києво-Могилянська Академія за цим показником відповідає європейським показникам. Інші ж ВНЗ помітно відстають. Таким чином, українські викладачі працюють у значно гірших ніж їхні європейські колеги умовах. Що більше студентів припадає на одного викладача, то більше зусиль вимагається від останнього для донесення знань до аудиторії.

Але представлений показник кількості студентів  не показує реальної перенавантаженості викладача. Ні для кого не секрет, що з переходом «на рейки» Болонського процесу в Україні почала впроваджуватись так звана Європейська кредитно-трансферна система (ЄКТС). Вона покликана поліпшити мобільність студентів та викладачів у межах Європейського простору вищої освіти та підвести «національні особливості» параметрів вищої освіти до спільного знаменника. Нагадаємо, що за цією системою навчальний рік складає 60 кредитів ЄКТС. Відповідно бакалавр – 3-4 роки (180-240 кредитів), магістр 1-2 роки (60-120 кредитів). Ці параметри є загальними для країн учасниць Болонського процесу. Різниця лише в тому, хто скільки відводить на ціну кредита. У середньому в Європі це 25-30 академічних годин.

Однак українські чиновники вирішили, що нашим студентам буде замало і визначили, що кредит буде складати 36 годин. За умов, що бакалаврські програми у нас складають 4 роки, навантаження на бакалавраті – 8640 годин, а на магістерці 2160 – 4320 годин.

Отже, кількість студентів по відношенню до викладача потрібно збільшити, ще принаймні на 16%. Наприклад, для Донецького національного університету тоді виходить більше 25 студентів на одного викладача.



Taras Vasiliev на конкурсі BUBA 2011

У 1948 році було проголошено створення Ізраїльської держави. Відбулося відновлення після майже двохтисячолітнього забуття, євреї зібралися на своїй землі. На початку 48-го ця палестинська земля була пустою та порожньою наче очікувала свого господаря — тільки бедуїни мігрували пустелею.

Пройшло багато часу, було докладено багато зусиль і тепер Ізраїль — одна з розвинутих країн світу. Навколо і досі живуть у злиднях мусульманські народи, а євреї процвітають. Замість того, щоб самим вийти зі свого становища, араби заздрять євреям. Це було ще з часів патріархів Авраама, Ісаака та Якова. Навколишні народи засипали колодязі, нападали на євреїв, але євреї, попри те, якщо не відступали від Свого Бога, процвітали.

Зараз можна побачити подібну ситуацію. Існує багато негідників в арабськосму світі, які підбурюють знищувати Ізраїль. Передусім мова йде про релігійну течію шиїтів в Ірані на чолі з духовним лідером Аятолою Хомейні та  Махмудом Ахмадінеджадом — Президентом Ірану. Вони вірять у швидкий прихід дванадцятого імама Махді — спасителя мусульмам, який встановить по всьому світу мусульманську цивілізацію і повністю знищить євреїв та християн. Висвітленню цієї ідеології нещодавно було присвячено фільм “Пришестя вже не за горами” на іранському телебаченні. Цей фільм активно розповсюджується у близькосхідних країнах. Метою іранського уряду є створення хаосу в світі перед приходом Махді. Вони вірять, що Іран повинен нарощувати свою економічну і мілітарну силу для моменту пришестя.

Варто зауважити, що мусульманський світ не прагне радикалізації. Ідеологію Ірану засуджує, наприклад, лідер шиїтів Іраку. Також негативно відносяться до іранських лідерів представники сунітів Саудівської Аравії, Єгипту та інших сунітських країн.

Як відмічає на своєму блозі письменник Джоель Розенберг (автор книг “Останній джихад”, “Дванадцятий імам”, “Варіант Єзекіїля” та інш.), подібне вірування іранських лідерів не є чимось дивним. Це передбачав ще Ісус, коли говорив, що “багато хто прийде в Його ім’я і казатимуть: “Я – мессія”. І зведуть багатьох”. Мт. 24:4-14.

Біблія говорить про любов, про справедливість. Вважаю, що важливо бути на стороні любові. Варто робити добро усім: християнам, юдеям, мусульманам. Ісус прийшов не для того, щоб хтось загинув, але, щоб мав життя вічне. Бог не дивиться на обличчя. Він бачить наші наміри і оцінює кожен крок людини.

І хоча іранський уряд веде себе радикально. Чого вартий виступ Президента Ірану на антирасистський конференцій в Женеві, що пройшла в квітні 2009 року. Але ми (українці) повинні робити все можливе, щоб не допустити поширення подібної ідеології в нашій державі, від кого вона б не виходила. Я люблю Ізраїль і бажаю цьому народу мирного життя. Вважаю, що український уряд має відмовитися від економічної співпраці з Іраном. Сподіваюся, що МЗС буде жорстко висловлюватися проти ксенофобських та антисемітських висловлювань як українських чиновників, так і чиновників та політичних лідерів інших країн.

Наостанок хочу запропонувати відео про те, чому важливо прагнути миру Ізраїлю.